„Звичайна ціна”, — саме таку назву має підпункт 1.20. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”. Редакцію даного підпункту з 1 липня 2004 року було дещо змінено. А саме зазначено, що з метою оподаткування термін „справедлива вартість”, „ринкова вартість”, „чиста вартість реалізації”, які використовуються в національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку та національних стандартах з питань оцінки майна і майнових прав, прирівнюються до терміну „звичайна ціна”.
Оцінка майна, майнових прав — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності. (згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»)
Офіційна поява професії оцінювача і розвиток оціночної діяльності в Україні зв’язана зв’язана з початком приватизації.
Оцінка — бізнес, для провадження якого необхідною умовою є наявність у суб’єкта господарювання сертифіката суб’єкта оціночної діяльності виданого Фондом Державного майна України. Для пересічного споживача це означає, що необхідно вибрати неодмінно виконавця, що має сертифікат суб’єкта оціночної діяльності та внесений до Державного реєстру оцінювачів та суб’єктів оціночної діяльності. У іншому випадку, звіт не буде мати юридичної чинності.
В усьому світі, незважаючи на існування в різних країнах значного числа оцінювачів, оцінка не вважається масовою спеціальністю. Більш того, цей вид діяльності розцінюється як елітарний, тому що до послуг оцінювачів звертаються у більшості випадків не громадяни, а інші професіонали — аудитори, юристи, брокери, що працюють з нерухомістю, банківські службовці. В умовах активного реформування відносин власності потреба в послугах по оцінці майна і майнових прав закономірно зростає.
Оцінка майна стає широко затребуваною, з’являються такі актуальні проблеми, як примусове відчуження майна за рішенням суду, питання земельної реформи, податкової застави, розв’язання майнових суперечок і т.д., вирішення яких багато в чому визначається об’єктивністю оцінки вартості.
Коли потрібно проведення незалежної оцінки мана та майнових прав?
Обов’язкове проведення оцінки регламентується Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».
Оцінка обов`язкова у випадках:
— створення підприємств на базі державного майна або майна, що є в комунальній власності;
— реорганізації, банкрутстві, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств з державною часткою майна;
— виділення або визначення частки майна в спільному майні, у якому є державна частка;
— визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситися майно господарських товариств з державною часткою, а також у разі виходу учасника або засновника із складу такого товариства;
— приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є в комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
— визначення чистих активів акціонерних товариств;
— переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку;
— оподаткування майна згідно з законом;
— визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
— в інших випадках за рішенням суду або в зв’язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
— визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін. Дуже часто послуги оцінювача вимагаються для визначення доцільності й ефективності інвестування коштів у даний об’єкт. А деякі власники вдаються до допомоги оцінювачів, щоб довідатися про потенціал майна, що їм належить, для прийняття управлінських рішень